Опис досвіду

Роль міжпредметних зв’язків у вивченні зарубіжної літератури

Зарубіжна література – предмет полікультурний. Ознайомлення школярів із кращими здобутками і художніми відкриттями світового письменства, формування їхнього світогляду на основі духовних цінностей, що пропагується через літературний твір, сприяє, на мою думку, і здобуттю учнями певних житєвонеобхідних  компетентностей

Викладання зарубіжної літератури в школі має свою специфіку в порівнянні з курсом української літератури. Адже природно, що художні твори, які виникли на грунті рідному чи знайомому, часто сприймаються краще вже тому, що вони насичені повітрям, яким змалечку дихає дитина. Прагнучи підібрати ключі до скарбниці світової літератури, вчитель опиняється віч-на-віч з багатьма проблемами. Одна з них пов'язана з тим, що розкриття закономірностей розвитку окремих національних літератур в їх творчій взаємодії, розкриття закономірностей світового літературного процесу неможливе без певних знань історії, географії, народознавства, музики, образотворчого мистецтва.

Переконана, що для успішного здійснення міжпредметних зв'язків учитель завжди має чітко усві­домлювати, з якою метою встановлюються ці зв'язки і в якій формі це буде зроблено. Міжпредметні зв'язки здійснюються з метою:

·        комплексного підходу до за­своєння змісту предмета;

·        стимулювання аналітико-систематичної діяльності учнів;

·        формування вмінь переносити знання із однієї дисципліни в іншу;

·        розвит­ку інтересу учнів до творчої діяльності;

·        розширення світогляду учнів; формування духовних та естетичних цінностей учнів.

Найбільш продуктивним при викладанні зарубіжної літератури є за­стосування міжлредметних зв'язків з дисциплінами гу­манітарного циклу — українською літературою, істо­рією, філософією, психологією, іноземними мовами. Глибинні зв'язки, що поєднують ці галузі знань, дають змогу робити уроки зарубіжної літератури науковими й аргументовани­ми, забезпечуючи нерозривність у формуванні комп­лексного сприйняття того чи іншого поняття. Ступінь залучення відомостей з різноманітних галузей знань може бути різною — від епізодичних одиничних вкрап­лень  (довідок,   невеликих  повідомлень,  ілюстрацій тощо) до компаративного аналізу декількох явищ (тем сюжетів, образів, ідей, концепцій, художньої мови)

Нині стало на часі питання: що і як повідомляти і чи повідомляти взагалі? На мою думку, зволікати з його вирішенням недопустимо. Інакше літературні явища не сплетуться в строкатий різнобарвний вінок, в якому кожна квітка причаровує своєрідністю, красою і пахощами рідної землі. Найнеобхідніші базові знання з історії, культури та побуту народів світу, відомості про багатство традицій, їх

схожість і відмінність допоможуть учням оволодіти зарубіжною літературою. І тільки за таких умов вона віддячить тим, що примножить, розширить ці знання, збагативши і розум, і душу учнів.

Отже, що саме допоможе підготувати школяра до сприйняття своєрідності зарубіжної літератури.

 Ось деякі напрями підбору такої інформації.

І. Факти, які свідчать про своєрідність країни, епохи (особливості, що пов'язані з літературою).

На думку великого Гете, той, хто хоче знати письменника, має побачити його батьківщину. У нас нема, на жаль, можливості дати учням навіть більш-менш повне уявлення про ті країни, літератури яких вивчаються. Але - накреслити яскраві штрихи до портрета тієї чи іншої країни, епохи - така можливість у нас є. Поштовхом до пошуку вчителем цінної інформації до уроку можуть стати питання:

·        Що є символом цієї держави ?

·        Що є в ній такого, чого нема в жодній іншій?

Наприклад, одним із своєрідних символів Данії є статуя Русалочки, яка зустрічає кораблі в Копенгагенському порту.

II. Факти, які проливають світло на літературні явища

(творчість письменника, на конкретний твір та ін.).

Це можуть бути (залежно від потреб конкретної теми):

1.     Історичні відомості.

За допомогою історичного коментаря можна пояснити учням, чому Японія дуже розвинута країна, її самобутність. Варто не забувати і про такі історико-літературні факти, як висловлювання письменників про певну країну, певну епоху. Адже одна вдало підібрана цитата може пролити світло і на особистість її автора.

2.     Географічні відомості.

Без них не обійтись особливо тоді, коли сам твір потребує таких знань. При вивченні творів Жуль Верна «П'ятнадцятирічний капітан», «Діти капітана Гранта» необхідні знання з географії. Без них неможливо зрозуміти помилки головних героїв Діка Сенда, кузена Бенедікта, Паганеля.

3.Відомості з народознавства.

Зокрема, ефективно можуть бути використані на уроці літератури, а також у позакласній роботі перекази та повір'я народів світу, які дозволяють зробити висновок щодо генезису творів.

Так, у 5 класі під час вивчення творчості Г. К. Андерсена звертається увага учнів на те, що саме в датських народних переказах існує фантастична істота, яка малює химерні візерунки на замерзлих вікнах. Це Льодяна діва - уособлення сили, що протистоїть усьому живому. Прочитавши «Снігову королеву», учні змогли пов'язати ці два образи і зробити висновок: Андерсен розповів про родичку Льодяної діви. Отже, вплетення в тканину уроку даної інформації і робота над осмисленням даного зв'язку літературної казки з народним переказом сприяло підготовці п'ятикласників до майбутньої дослідницької діяльності.

Підібравши певну інформацію до уроку, завжди роздумую над тим, як саме її подати. І тут не забуваю, що словесник -не історик і не географ, він, як ніхто інший впливає на учнів, користуючись засобами характерними для літератури як мистецтва слова. Так, одним із ефективних прийомів подання інформації є художня розповідь (а також художня розповідь з елементами бесіди), яка будується з урахуванням таких моментів:

·        вона містить найнеобхіднішу інформацію, що сприяє розумінню учнями своєрідності зарубіжної літератури;

·        вона повинна бути цікавою для школярів (з їх фізіологічними та психологічними особливостями сприйняття).

Особливе місце серед міжпредметних зв'язків при викладанні зарубіжної літератури   посідають різноманітні міжмистецькі аналогії — з живописом, музикою, скульптурою, архітектурою, театром, кіно, танцем. Крім величезного емоційно-естетичного впливу, такі уроки стають дже­релом справжнього мистецького відкриття світу, сти­мулом до реалізації творчого потенціалу дітей, засобом формування справжнього мистецького смаку. Саме під час цих занять дитина усвідомлює, що література - теж різновид мистецтва, бо вона твориться не прости­ми словами, а наповненими музикою, кольором, плас­тикою, рухом. Тому свої уроки будую на основі взає­модії мистецтв, що дає можливість здійснювати син­тез наукового і художнього типів пізнання дійсності.

4. Література й образотворче мистецтво

Урок літератури - це урок мистецтва, на якому активно розвивається образне мислення, фантазії, уявлення школярів, це урок, де почуття і розум поєднується, а знання не просто засвоюються інформаційно, якщо школярі володіють мовою образотворчого мистецтва.

Наприклад, під час знайомства з життям і творчістю письменника в 8-9 класах особливу увагу звертаю на портрет. Адже портрет — один із жанрів живопису, графіки й скульптури. Слово «портрет» від лат. — «виявляти», «витягувати на поверхню». Створюючи портрет, худож­ник пензлем і фарбами «виявляє» суттєво індивідуальні риси людини. Передача зовнішньої подібності — одна з найважливіших умов цього жанру. Саме тому портрет завжди викликає довіру глядача

Героєм портрету завжди є людина, тому не випадко­во в багатьох літературах популярна тема портрета.

Отже, портрети дають учням необхідні уявлення про зовнішність письменників, а також розкривають складний духовний світ художників слова. Це стосу­ється однаковою мірою і традиційних живописних чи графічних зображень, які належать пензлю й перу видатних художників, і автопортретів письменників, зо­крема чисельних власних зображень Пушкіна, окремих автопортретів Лєрмонтова, Гете,портретів  Шекспіра, Данте.

При вивченні біографії письменника-романтика (9 клас) Віктора Гюго я використовую репродукцію найвидатнішого художника усіх часів і народів Ежена Делакруа, лідера романтизму в образотворчому мистецтві. Його картини «Свобода, що веде народ», «Свобода на баррикадах» - симфонічні поеми у фарбах, що прославляють революцію і допомагають найкраще зрозуміти життя видатного письменника Франції Віктора Гюго.

Використання творів різних видів мистецтва на уроках зарубіжної літератури дає змогу збагнути письменника як особистість, зрозуміти його індивідуальність, зображально-виражальні особливості художнього стилю, що може спонукати учнів до власної художньої творчості - музичної, театральної, декоративно-прикладної тощо. А це свідчитиме, що школа готує творця, а не байдужого виконавця.

Актуальність проблеми вивчення зарубіжної літератури у взаємозв'язку з образотворчим мистецтвом ґрунтується передусім на психофізіологічних основах сприйняття творів живопису, графіки, скульптури і взагалі візуальних видів мистецтва. Як відомо, зорові відчуття є визначальними, основними в життєдіяльності людини, з усіх відчуттів саме вони найрозвиненіші. У прямому візуальному контакті відбувається наочне, безпосереднє сприйняття дійсності, що особливо важливо для дитини, яка тільки входить у світ, осмислює його, формує своє ставлення до нього. Сьогодні, віртуальний світ комп'ютерних технологій цілком захопив сучасних підлітків, так важливо привернути їхню увагу до навколишнього світу, розвивати спостережливість, здорову пам'ять, відчуття реальності. Формування зорових відчуттів у підлітків сприяє систематична цілеспрямована робота з візуальними мистецтвами.

5. Вивчати літературу у взаємозв'язку з музикою.

З усіх видів мистецтва музика найближча до літератури, щоб літературний твір став ближчим, щоб естетичні переживання, викликані ним, були глибші, яскравіші, різнобічніші, його слід вивчати у зв'язку з іншими видами мистецтва, зокрема музичним. Тому намагаюсь, щоби на уроках звучала музика, лунали пісні. Твори зарубіжних письменників надихнули багатьох композиторів на створення музичних шедев­рів. Деякі з них написані на основі сюжетів літератур­них творів, деякі співзвучні з тематикою того чи іншо­го твору. Так, наприклад, знайомлячи дітей з «Боже­ственною комедією» Дайте не тільки використовую ілюстрації відомих художників до твору, а пропоную прослухати фрагменти опери Б.Годара «Данте і Беатріче», сонати Ф.Ліста «Після читання Данте», сим­фонії П.Чайковського «Франческа да Ріміні», опери С.Рахманінова «Франческа да Ріміні». У процесі ви­вчення трагедії В.Шекспіра «Гамлет» «зануренню» в епоху твору допомагає музика: сюїта Д.Шостаковича «Гамлет». Крім того на уроці використовую фрагмен­ти інших музичних творів: симфонічна поема «Гамлет» Ф.Ліста, увертюра-фантазія «Гамлет» П.Чайковського

Завдяки музиці, ще не читаючи перекладу, не знаючи змісту і сприймаючи монолог мовою оригіналу, учні відчувають стан бунтівної душі героя, що стоїть перед проблемою вибору, і самостійно намагаються його охарактеризувати.

При вивченні сонетів Петрарки я використовую музику різних композиторів (Моцарт «Симфонія № 40», пісня «Історія любові»), яка допомагає зрозуміти, що центральне місце у творчості поета посідає лірична сповідь - щоденник закоханого поета «Книга пісень», присвячена обожнюваній жінці Лаурі.

При вивченні оповідання Р. М. Рільке «Пісня про правду» (7клас) не обійтись без грамзапису української пісні у виконанні кобзаря чи бандуриста (н-д „Пісня про Байду"), яка допоможе учням краще зрозуміти душу українського народу, його історію.

 Найкращим виявом міжпредметних зв'язків є про­ведення інтегрованих уроків. Такі уроки потребують ретельної попередньої підготовки як учителів, які їх проводять, так і учнів. Інтегровані уроки спрямовані на розширення кола знань учнів з теми, формування в учнів здатності сприймати предмет різнобічно, сис­темно; сприяють активізації мислення учнів, розвитку ініціативності, самостійності, креативності та критич­ності мислення, значно підвищують ефективність навчання, сприяють формуванню соціокультурної компетенції учнів.

Важливими умовами здійснення міжпредметних зв'язків є творчий діалог учителя та учнів, самостій­на пошукова робота останніх під час підготовки до уроку. Широко залучаю до проведення уроків учнів-асистентів, які готують різні довідки історичного, бі­ографічного, літературознавчого характеру, підбира­ють ілюстративний матеріал, коментують його.

Міжпредметні зв'язки найбільш доцільно вико­ристовувати під час проведення різноманітних позакласних заходів. Це дає змогу вселити в душу кожно­го учня розуміння нерозривності і всеохопленості на­вчання, показати, що у школі всі предмети покликані допомогти йому стати освіченою багатогранною осо­бистістю.

Отже, міжпредметні зв'язки є необхідною скла­довою роботи вчителя зарубіжної літератури, який працює за принци­пами особистісно орієнтованого навчання, бо завдяки інтегрованому підходові до вивчення різних шкільних дисциплін створюються всі умови для формування в учнів стійких знань з предмета, розвитку гуманіс­тичного світогляду та художньо-естетичних цінностей учнів, чіткої ідентифікації себе як носія певних соці­альних, національних і культурних ознак, виховання повноцінної духовної особистості. Саме завдяки цьо­му якнайповніше можна розкрити творчий потенціал дитини, залучити кожного учня до співпраці, виховати розуміння краси і цінності кожної особистості.